Словарь української мови (1924)/потвір
| ◀ потверезу | Словарь української мови П потвір |
потвора ▶ |
|
Потві́р, во́ру, м. = Потвора? Привезли скриню й перину і молодую княгиню; привезено та потвір у двір; а з того потворочку хорошенько по дворочку: і хліб родить, і товар плодить, і пчілки рояться, по саду сядовляться. Нп. Ум. Потво́рочко.