Словарь української мови (1924)/потайно
◀ потайник | Словарь української мови П потайно |
потайці ▶ |
|
По́тайно, нар. = Потай. Наняв рибалку, щоб його перевіз потайно на сей бік. ЗОЮР. I. 264.
◀ потайник | Словарь української мови Борис Грінченко П потайно |
потайці ▶ |
|
Словарь української мови — П
потайно
Борис Грінченко
1924
По́тайно, нар. = Потай. Наняв рибалку, щоб його перевіз потайно на сей бік. ЗОЮР. I. 264.