Словарь української мови (1924)/потерпати

by Борис Грінченко

◀ потерманитися

Словарь української мови Борис Грінченко П потерпати

потерпіння ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потерпа́ти, па́ю, єш, гл. 1) Терпнуть. Ой як іде з коршми, то й викрикає, а на мені тіло та потерпає. Чуб. V. 1091. 2) Бояться, дрожать. Всі жиди в страху, кождий потерпає. ЕЗ. V. 200. Я потерпаю за свою дитину: саму покинула, а воно мале. НВолын. у. Ми тут потерпаєм за його, бо ще повіситься. НВолын. у. Злодій їден за другого потерпає. НВолын. у.