Словарь української мови (1924)/потектися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потектися
Берлін: Українське слово, 1924

Потекти́ся, чу́ся, че́шся, гл. Уйти. За панчиком-пройдисвітом потеклась світами. Млак. 106. Німці пошваркотіли та й потеклися. Федьк.