Словарь української мови (1924)/потепліти
| ◀ потентат | Словарь української мови П потепліти |
потеплішати ▶ |
|
Поте́пліти, лію, єш, гл. Потеплѣть. На дворі втихло й потепліло. Левиц. I. 55.
| ◀ потентат | Словарь української мови Борис Грінченко П потепліти |
потеплішати ▶ |
|
Словарь української мови — П
потепліти
Борис Грінченко
1924
Поте́пліти, лію, єш, гл. Потеплѣть. На дворі втихло й потепліло. Левиц. I. 55.