Словарь української мови (1924)/Пош–Поя
◀ О | Словарь української мови П |
Р ▶ |
|
пошамотіти • пошамрити • пошандибити • пошанівка • пошанівля • пошанівок • пошанування • пошанувати • пошануватися • пошапарувати • пошапкувати • пошапкуватися • пошарпати • пошарпатися • пошарпушки • пошарувати • пошарудіти • пошастати • пошастатися • пошасть • пошахрувати • пошвендати • пошвендяти • пошевка • пошевцювати • пошелевкатися • пошелепатися • пошелестіти • пошепки • пошепотати • пошепотіти • пошептати • пошептом • пошеретувати • пошерсть • пошерхнути • пошиб • пошибати • пошивайло • пошивальник • пошиванка • пошивання • пошивати • пошивач • пошивка • пошикувати • пошинкувати • пошинувати • пошипіти • поширити • поширитися • поширочити • поширшати • поширяти • поширятися • пошити • пошитися • пошкалубати • пошкалубитися • пошкалювати • пошкамотати • пошкандати • пошкандибати • пошкапити • пошкарубитися • пошкарубіти • пошкатильгати • пошкварити • пошкварчати • пошкитильгати • пошкірний • пошклити • пошкодити • пошкодіти • пошкодувати • пошкопиртати • пошкребти • пошкромадити • пошкрябати • пошкрябатися • пошкутильгати • пошлюбувати • пошмагати • пошмалити • пошмандиґати • пошмарувати • пошматати • пошматувати • пошморг • пошморга • пошморгати • пошморгатися • пошморгом • пошмугляти • пошнипати • пошпай • пошпарити • пошпарувати • пошпетити • пошпотатися • пошпувати • пошпугувати • пошпурити • пошпурнути • пошрамувати • пошта • поштампувати • поштарський • поштарь • поштарювати • поштиво • поштитися • поштовий • поштовхати • поштовхувати • поштрикати • поштукувати • поштурмувати • поштурхати • поштурхатися • пошукати • пошуміти • пошурудурити • пошуткувати • пощадити • пощасливити • пощастити • пощебати • пощербити • пощибати • пощіляний • появ • появити • появляти • появлятися • поязичитися • поярковий • поярмаркувати • поярмачити • поярок • пояс • поясина • пояснення • пояснити • поясниця • поясняти • поясок • поясочок • пояти