Словарь української мови (1924)/потертися

by Борис Грінченко

◀ потерти

Словарь української мови Борис Грінченко П потертися

потерть ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поте́ртися, тру́ся, тре́шся, гл. 1) Потереться. Вже не одна гірлянда на голові потерлася на сіно. Левиц. I. 187. 2) Помяться, побыть въ нерѣшительности. Старости потерлись, пом'ялись, а з хати не йдуть, мов ще чого ждуть. Грин. II. 274.