Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потанути
Берлін: Українське слово, 1924

Пота́нути, ну, неш, гл. Растаять. Вже багато потало снігу. Черниг. у. Погинуть лихі люде, як той сніг нехай потануть. К. Псал. 85.