Словарь української мови (1924)/потеплішати
◀ потепліти | Словарь української мови П потеплішати |
потеребити ▶ |
|
Потеплі́шати, шаю, єш, гл. Сдѣлаться теплѣе. Потеплішає на дворі. Левиц. I. 340.
◀ потепліти | Словарь української мови Борис Грінченко П потеплішати |
потеребити ▶ |
|
Словарь української мови — П
потеплішати
Борис Грінченко
1924
Потеплі́шати, шаю, єш, гл. Сдѣлаться теплѣе. Потеплішає на дворі. Левиц. I. 340.