Словарь української мови (1924)/потилишник

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потилишник
Берлін: Українське слово, 1924

Поти́лишник, ка, м. 1) Подзатыльникъ. Геть, пріч, вбірайтесь відсіль к чорту, я вам потилишника дам. Котл. Ен. III. 36. Поти́лишниками нагодува́ти. Надавать подзатыльниковъ. Ном. № 3855. 2) = Крижівниця. Полт. г.