Словарь української мови (1924)/потім

by Борис Грінченко

◀ потіль

Словарь української мови Борис Грінченко П потім

потіпака ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́тім, нар. 1) Потомъ. Як би той розум поперед, що потім назаді знайдеться. Ном. № 5406. 2) Тѣмъ болѣе, подавно. Алв. 38. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. Котл. МЧ. 453. У Одесі нема землі, а у Чорноморії і потім нема. Черк. у. 3) Впрочемъ. Семен казав, що він наче у Безлюдовій, а потім — хто його зна. Харьк. у.