Словарь української мови (1924)/потилиця
| ◀ потикатися | Словарь української мови П потилиця |
потилишник ▶ |
|
Поти́лиця, ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Чуб. V. 32. Ум. Поти́личка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Грин. III. 309. Ув. Потиля́ка.