Словарь української мови (1924)/потикатися

by Борис Грінченко

◀ потиженно

Словарь української мови Борис Грінченко П потикатися

потилиця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. поткну́тися, ну́ся, не́шся, гл. 1) Спотыкаться, споткнуться. Ой поткнувся Нечаїв кінь на малу тичину. Лукаш. 110. Взєвси джурі маленькому коник потикати. АД. II. 86. 2) Показываться, показаться. До батька боюсь і потикаться. Г. Барв. 275. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо. Ном. № 2052.