Словарь української мови (1924)/Відц–Віп
| ◀ Б | Словарь української мови В |
Г ▶ |
|
відцарювати • відцвісти • відцвітати • відцвітатися • відци • відциркувати • відціджувати • відціль • відцуратися • відцуруватися • відчай • відчалити • відчалювати • відчалюватися • відчарувати • відчахнути • відчахнутися • відчаяка • відчепити • відчепляти • відчеплятися • відчеркнути • відчесати • відчикрижити • відчинити • відчиняти • відчинятися • відчистити • відчитати • відчитувати • відчіпне • відчубити • відчуватися • відчудити • відчустрити • відчухмарити • відчухрати • відшахнутися • відшептати • відшиб • відшивати • відшіптувати • відшкандибати • відшкварити • відшмагати • відшмарувати • відшпандорити • відшпилити • відшпилювати • відшрубувати • відштовхнути • відшукати • відшукування • відшукувати • відшукуватися • відшумувати • відщебетати • відщедрувати • відщепити • відщеплюватися • відщепляти • відщеплятися • відщепнути • відщібатися • відщіпати • відщіпатися • відьма • відьмак • відьман • відьмарь • відьмач • відьмин • відьмити • відьмище • відьмувати • відьомство • відьомський • відьоха • відюга • від'язувати • віжений • віжечки • віжки • віз • візник • візника • візниця • візниченько • візничий • візок • вій • війїна • війка • віймити • війна • війнути • війок • військо • військовий • війт • війтенко • війтиха • війтів • війтівна • війтівство • війтівщина • війтувати • війце • війя • вік • віківщина • вікнастий • вікнина • вікно • вікновина • вікняр • віко • віковий • віковічний • вікодавній • віконечко • віконний • віконниця • віконня • віконце • вікопам'ятний • вікопомний • вікопомність • вікувати • віл • вілечко • вільга • вільгий • вільгість • вільго • вільгота • вільготний • вільготно • вільний • вільність • вільно • вільха • вільховий • вільце • вільшина • вільшка • він • вінець • віник • віничок • віниччя • вінкель • вінкобрани • вінкоплетини • віно • вінок • вінувати • вінути • вінця • вінчальний • вінчанка • вінчання • вінчати • вінчатися • вінчатонько • вінчик • віншування • віншувати • віпса