Словарь української мови (1924)/вільце

by Борис Грінченко

◀ вільховий

Словарь української мови Борис Грінченко В вільце

вільшина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вільце́, ця́, с. = Вильце. Чуб. III. 196. МУЕ. III. 96, 100, 102. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Мет. 128. Ум. Ві́лечко.