Словарь української мови (1924)/відшкварити

by Борис Грінченко

◀ відшкандибати

Словарь української мови Борис Грінченко В відшкварити

відшмагати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відшква́рити, рю, риш, гл. 1) Оттопить (о салѣ). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було ні за що батожжам одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.