Словарь української мови (1924)/вільний

by Борис Грінченко

◀ вільготно

Словарь української мови Борис Грінченко В вільний

вільність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ві́льний и во́льний, а, е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Грин. III. 652. Світ ві́льний, — не ві́льний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Грин. III. 560. На́че ті́льки йому́ світ ві́льний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, „водки“! крикне. Св. Л. 169.