Словарь української мови (1924)/Ве–Веп
| ◀ Б | Словарь української мови В |
Г ▶ |
|
ве! • вевекати • вевірка • вевюрка • вегля • веґеря • ведмеденя • ведмедик • ведмедина • ведмедиха • ведмедиця • ведмедка • ведмедник • ведмедча • ведмедчук • ведмедько • ведмедюк • ведмедяка • ведмедячий • ведмежа • ведмежий • ведмідь • ведрик • вежа • вежовий • везерунок • везти • везучий • вейкати • векати • векелия • векнути • вексель • вележирувати • велелюдний • велелюдно • велемудрий • велемудро • велерічивий • велет • велетенський • велетень • велетів • велий • велик • великанський • Великдень • великий • великість • велико • великовоїн • великовоїнний • великовчений • великогрішниця • Великодень • великодній • великодушний • великолітній • великомовний • великомовність • великоможний • великомученик • великомучениця • великородний • великорозумний • великосвітній • великотерплячий • велич • величати • величатися • величезний • величенний • величенький • величінь • величкий • величко • величний • величність • велично • величночесний • величчя • веління • веліти • вельбіб • вельбучитися • вельбучний • вельґоґор • вельми • вельмий • вельможа • вельможество • вельможний • вельможність • венберь • венгерка • венґирь • вентерь • вепер • веприна • вепрок