Словарь української мови (1924)/Відм–Відо
◀ Б | Словарь української мови В |
Г ▶ |
|
відмага • відмагання • відмагати • відмагатися • відмазати • відмазувати • відмайструвати • відмакошити • відмалювати • відмалюватися • відманити • відманіжити • відманювати • відмастити • відмастка • відмахнути • відмахувати • відмахуватися • відмащення • відмащувати • відмежовувати • відмелювати • відмерзати • відмерти • відмести • відмивати • відмиватися • відмикати • відмикатися • відмикувати • відмити • відміл • відмін • відміна • відмінити • відмінний • відмінник • відмінність • відмінок • відмінча • відмінювати • відміняти • відмінятися • відмірати • відмірювати • відмітати • відмітити • відмітний • відмічати • відмова • відмовити • відмовка • відмовляння • відмовляти • відмовлятися • відмовний • відмогтися • відмока • відмокати • відмолити • відмолодикувати • відмолодити • відмолодіти • відмоложуватися • відмолоти • відмолотити • відмолочувати • відмолювати • відмолюватися • відморгувати • відморити • відморожувати • відморювати • відмотати • відмотувати • відмочити • відмочувати • відмуровувати • відмуровуватися • відм'ялити • віднаджувати • віднадитися • віднайти • віднаходити • віднаходитися • віднести • відник • віднині • відниха • відниця • відничок • віднімати • віднова • відновити • відновляти • відновлятися • відновок • віднога • відножина • відносити • відняти • відо • відо… • відокромитися • відокромлюватися • відом • відомий • відомісінький • відомість • відомо • відор • відорати • відорювати • відотіль