Словарь української мови (1924)/відцуруватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відцуруватися
Берлін: Українське слово, 1924

Відцу́руватися, руюся, єшся, сов. в. відцура́тися, ра́юся, єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. К. (О. 1861. I. 311). Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Чуб. V. 558. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався. Ном. № 1143.