Словарь української мови (1924)/відьма

by Борис Грінченко

◀ відщіпатися

Словарь української мови Борис Грінченко В відьма

відьмак ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ві́дьма, ми, ж. 1) Вѣдьма. Гірша відьма вчена, як родима. Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. Ві́дьмище, відюга́, відюха́. Г. Барв. 449. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Алв. 83. Проклята відюха причарувала. К. ПС. 46.