Словарь української мови (1924)/відчесати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відчесати
Берлін: Українське слово, 1924

Відчеса́ти, шу́, шеш, гл. Отрубить однимъ ударомъ. Головку Турну одчесать. Котл. Ен. IV. 67. Іван.... відчесав йому (змієві) голову. Чуб. Одчесав сокирою палець. Харьк.