Словарь української мови (1924)/відьмач
◀ відьмарь | Словарь української мови В відьмач |
відьмин ▶ |
|
Відьма́к, ка, відьма́н, на, відьма́рь, ря́, відьма́ч, ча́, м. Колдунъ. ЗОЮР. II. 41. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239, стр. 281.