Словарь української мови (1924)/віник

by Борис Грінченко

◀ вінець

Словарь української мови Борис Грінченко В віник

віничок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ві́ник, ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. Ві́ничок.