Словарь української мови (1924)/відцвітати

by Борис Грінченко

◀ відцвісти

Словарь української мови Борис Грінченко В відцвітати

відцвітатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відцвіта́ти, та́ю, єш, сов. в. відцвісти́, цвіту́, те́ш, гл. Отцвѣтать, отцвѣсти. Маки одцвітають, а роду немає, либонь уже їм не жаль мене, що не одвідають. Чуб. V. 471.