Словарь української мови (1924)/віл

by Борис Грінченко

◀ вікувати

Словарь української мови Борис Грінченко В віл

вілечко ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Віл, вола́, м. 1) Волъ. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? Нп. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 21. Ум. Во́лик, во́личок, во́лонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волоньками. Гол.