Словарь української мови (1924)/візниченько
◀ візниця | Словарь української мови В візниченько |
візничий ▶ |
|
Візни́ченько, ка, м. Ум. отъ візни́к.
◀ візниця | Словарь української мови Борис Грінченко В візниченько |
візничий ▶ |
|
Словарь української мови — В
візниченько
Борис Грінченко
1924
Візни́ченько, ка, м. Ум. отъ візни́к.