Словарь української мови (1924)/війнути
◀ війна | Словарь української мови В війнути |
війок ▶ |
|
Війну́ти, ну́, не́ш, гл. Подуть, повѣять. Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом. Мир. ХРВ. 217. См. Вінути.