Словарь української мови (1924)/віковий
| ◀ віко | Словарь української мови В віковий |
віковічний ▶ |
|
Вікови́й, а́, е́. Старый, удрученный лѣтами. Не вмірає віковий, тільки часовий. Ном. № 7262.
| ◀ віко | Словарь української мови Борис Грінченко В віковий |
віковічний ▶ |
|
Словарь української мови — В
віковий
Борис Грінченко
1924
Вікови́й, а́, е́. Старый, удрученный лѣтами. Не вмірає віковий, тільки часовий. Ном. № 7262.