Словарь української мови (1924)/відшиб
| ◀ відшептати | Словарь української мови В відшиб |
відшивати ▶ |
|
Відшиб, бу, м. Въ выраж. На, у ві́дшибі. Въ сторонѣ. А жив той дід богоугодний на одшибі за греблею. Г. Барв. 188. Сидів ув одшибі од гурту. Грин. II. 183. Оддав дочку на одшиб. Рк. Левиц.