Словарь української мови (1924)/вільгота

by Борис Грінченко

◀ вільго

Словарь української мови Борис Грінченко В вільгота

вільготний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вільго́та, ти, ж. Льгота, облегченіе; отсрочка. Зміев. у. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома. Чуб. II. 18.