Словарь української мови (1924)/вікно
◀ вікнина | Словарь української мови В вікно |
вікновина ▶ |
|
Вікно́, на́, с. 1) Окно. Ой одсунь вікно да кватирочку. Мет. 162. Не тільки світу, що в вікні. Посл. 2) Отверстіе во льду для ловли рыбы. 3) = Вікнина 2. Ум. Віко́нце, віко́нечко.