Словарь української мови (1924)/відчепити
◀ відчаяка | Словарь української мови В відчепити |
відчепляти ▶ |
|
Відчепи́ти, ся. См. Відчепляти, ся.
◀ відчаяка | Словарь української мови Борис Грінченко В відчепити |
відчепляти ▶ |
|
Словарь української мови — В
відчепити
Борис Грінченко
1924
Відчепи́ти, ся. См. Відчепляти, ся.