Словарь української мови (1924)/віпса
| ◀ віншувати | Словарь української мови В віпса |
вір ▶ |
|
Ві́пса, си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив. Ном. стр. 284, № 1858.