Словарь української мови (1924)/віковічний

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
віковічний
Берлін: Українське слово, 1924

Вікові́чний, а, е. Вѣчный, вѣка существующій, вѣковѣчный. Здійміть свої верхи, ворота віковічні, порозчиняйтеся: увійде в вас царь слави. К. Псал. 55.