Словарь української мови (1924)/вінця
◀ вінути | Словарь української мови В вінця |
вінчальний ▶ |
|
Ві́нця, нець, с. мн. 1) Края посуды. 2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ. Вас. 180.
◀ вінути | Словарь української мови Борис Грінченко В вінця |
вінчальний ▶ |
|
Словарь української мови — В
вінця
Борис Грінченко
1924
Ві́нця, нець, с. мн. 1) Края посуды. 2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ. Вас. 180.