Словарь української мови (1924)/візник

by Борис Грінченко

◀ віз

Словарь української мови Борис Грінченко В візник

візника ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Візни́к, ка́, м. Возница, кучеръ. Гол. I. 50. Кучеревий візниче, поганяй воли швидче! Грин. III. 491. Ум. Візни́ченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати. Грин. III. 548.