Словарь української мови (1924)/відчеплятися

by Борис Грінченко

◀ відчепляти

Словарь української мови Борис Грінченко В відчеплятися

відчеркнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відчепля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відчепи́тися, плю́ся, пишся, гл. 1) Отцѣпляться, отцѣпиться. Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком; сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. Ном. № 12535. 2) Отставать, отстать, отвязываться, отвязаться. Одчепись од мене, — глянь на Бога. Ном. № 2802. Відчепися нападися на кого багатшого. Ном. № 2805.