Словарь української мови (1924)/відшіптувати

by Борис Грінченко

◀ відшивати

Словарь української мови Борис Грінченко В відшіптувати

відшкандибати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відші́птувати, тую, єш, сов. в. відшепта́ти, чу́, чеш, гл. Заговаривать, заговорить болѣзнь (шептаньемъ). Полетів він світ за очі у садки відшіптувать головоньку і боки. Гліб. Умів і трясцю відшептати. Котл. Ен. II. 34.