Словарь української мови (1924)/полик

by Борис Грінченко

◀ полизькати

Словарь української мови Борис Грінченко П полик

полин ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́лик, ка, ж. Ум. отъ піл.

Поли́к, ка́, м. Вышитые наплечники женской сорочки. КС. 1893. V. 281. В кожної сорочки з поликами. Св. Л. 2. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.