Словарь української мови (1924)/полизькати
| ◀ полизач | Словарь української мови П полизькати |
полик ▶ |
|
Поли́зькати, каю, єш, гл. Полизать. Де не взявся собака, — полизькав, полизькав. Грин. I. 150, 151.
| ◀ полизач | Словарь української мови Борис Грінченко П полизькати |
полик ▶ |
|
Словарь української мови — П
полизькати
Борис Грінченко
1924
Поли́зькати, каю, єш, гл. Полизать. Де не взявся собака, — полизькав, полизькав. Грин. I. 150, 151.