Словарь української мови (1924)/полинати

by Борис Грінченко

◀ полин

Словарь української мови Борис Грінченко П полинати

полинець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полина́ти, на́ю, єш, гл. Летѣть. Полинайте ж, дітки, пташками по світу: ми, синку, соловейком, а ти, доню, зозулею. ЗОЮР. II. 34. Сива зозуленька полинає. Мил. 193.