Словарь української мови (1924)/поламання
| ◀ полазюка | Словарь української мови П поламання |
поламати ▶ |
|
Полама́ння, ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
| ◀ полазюка | Словарь української мови Борис Грінченко П поламання |
поламати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поламання
Борис Грінченко
1924
Полама́ння, ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.