Словарь української мови (1924)/полковник

by Борис Грінченко

◀ полковий

Словарь української мови Борис Грінченко П полковник

полковникувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полко́вник, ка, м. Полковникъ, начальникъ полка въ одномъ или обоихъ значеніяхъ. Кому, красо, достанешся, чи сотнику, чи полковнику? Чуб. V. 495. Ум. Полко́вничок. Грин. III. 666.