Словарь української мови (1924)/полегкість

by Борис Грінченко

◀ полегкий

Словарь української мови Борис Грінченко П полегкість

полеглий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поле́гкість, кости, ж. Облегченіе. ЗОЮР. II. 283. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Г. Барв. 379. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати. АД. I. 91.