Словарь української мови (1924)/поливка
◀ поливати | Словарь української мови П поливка |
поливо ▶ |
|
По́ли́вка, ки, ж. 1) Соусъ, подливка. Вже двірської поливки хлиснув, а оброкового хліба покушав. Ном. № 1312. 2) Супъ. Вх. Уг. 261. 3) Каша съ тертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Мнж. 190. Ум. Поливочка. Усядь, брате, на лавичку, сербай добру поливочку. Гол. I. 209.