Словарь української мови (1924)/поладнати
| ◀ поладитися | Словарь української мови П поладнати |
полаз ▶ |
|
Поладна́ти, на́ю, єш, гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав. Кв.
| ◀ поладитися | Словарь української мови Борис Грінченко П поладнати |
полаз ▶ |
|
Словарь української мови — П
поладнати
Борис Грінченко
1924
Поладна́ти, на́ю, єш, гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав. Кв.