Словарь української мови (1924)/полегом
| ◀ полеглий | Словарь української мови П полегом |
полегти ▶ |
|
Поле́гом, нар. Не спѣша. Люде бачили, що він гнав волів. Хазяїн полегом би гнав, а то підтюпцем: відомо, що хапані. Новомоск. у.
| ◀ полеглий | Словарь української мови Борис Грінченко П полегом |
полегти ▶ |
|
Словарь української мови — П
полегом
Борис Грінченко
1924
Поле́гом, нар. Не спѣша. Люде бачили, що він гнав волів. Хазяїн полегом би гнав, а то підтюпцем: відомо, що хапані. Новомоск. у.