Словарь української мови (1924)/полишити

by Борис Грінченко

◀ поличчя

Словарь української мови Борис Грінченко П полишити

полібічок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полиши́ти, шу́, шиш, гл. Оставить, перестать. Полишили свої маєтки, та й за ним у слід пішли. Гн. I. 124. Ой полишив білий хлопець Маріку любити. Гол. IV. 506.