Словарь української мови (1924)/полеглий
| ◀ полегкість | Словарь української мови П полеглий |
полегом ▶ |
|
Поле́глий, а, е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
| ◀ полегкість | Словарь української мови Борис Грінченко П полеглий |
полегом ▶ |
|
Словарь української мови — П
полеглий
Борис Грінченко
1924
Поле́глий, а, е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.